Улюблені,— любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога. Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов.
1Івана 4:7, 8
Коли я говорю мовами людськими й ан- гольськими, та любови не маю,— то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий. І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю,— то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю,— то пожитку не матиму жодного.
Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить. Ніколи любов не перестає! А тепер залишаються віра, надія, любов — оці три, а найбільша між ними — любов.
1Коринтянам 13:1—8а, 13
Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи. Улюблені,— коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного. Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.
1Івана 4:10—12
Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй! Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.
Івана 15:9, 10
Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю його, і об'явлюсь йому Сам.
Івана 14:21
Оце моя заповідь — щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив. Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую. Це Я вам заповідую,— щоб любили один одного ви!
Івана 15:12—14, 17
І: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї». (Це заповідь перша). А друга (однакова з нею): «Люби свого ближнього, як самого себе». Нема іншої більшої заповіді над оці. І що «Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душею), і з цілої сили, і що «Любити свого ближнього, як самого себе»,— це важливіше за всі цілопалення й жертви.
Марка 12:30, 31, 33
Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває. І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив.
1Івана 4:16, 21
Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю.
Єремії 31:3
Бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
Івана 16:27
А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.
Римлянам 5:8
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
Івана 3:16
Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім.
Римлянам 8:38, 39
Нову заповідь Я вам даю: любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви. По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
Івана 13:34, 35
|