Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир, думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може. І ті, хто ходить з тілом, не можуть догодити Богові.
Римлянам 8:6—8
Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
Галатам 6:8
Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
Якова 4:4
Є дорога, яка здається чоловікові простою, але кінець її — дорога смерті.
Притчі 14:12
Багато бо хто, що про них я вам казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового, їхній кінець — то загибель, шлунок — їхній бог, а слава — в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!
Филип'янам 3:18, 19
А котра у розкошах живе,— та живою померла.
1Тимофію 5:6
Бо жоден вояк не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає. Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любові, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.
2Тимофію 2:4, 22
Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,— вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких! До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та» зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями, що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.
2Тимофію 3:2—7
Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
1Петра 2:11
Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любові Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва,— це не від Отця, а від світу. Минається світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!
1Івана 2:15—17
Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя,— повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа,— добро, приємність та досконалість.
Римлянам 12:1, 2
Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
Филип'янам 2:5
Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.
Ісаї 26:3
Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі. Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження.
Колосянам 3:2, 5
Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала,— думайте про це!
Филип'янам 4:8
|